1. Характерними ознаками наявності вибухового пристрою можуть бути:

1. Знаходження у громадських місцях, транспорті валіз, кейсів, пакунків, коробок та інших предметів, залишених без нагляду власників;
2. Отримання адресатом поштового відправлення від невідомого відправника, наявність у відправленні явного дисбалансу, нестандартний вигляд посилочної тари;
3. Наявність у предметів характерного вигляду штатних бойових припасів, вибухових речовин, засобів або їх елементів;
4. Наявність у виявлених предметів звуку працюючого годинникового механізму, запаху бензину, газу, розчинника, хімічних речовин, диму, що виходить з предмету тощо;
5. Наявність у підозрілого пристрою елементів (деталей), що не відповідають його прямому призначенню (сигнальні лампи, світло діоди, радіоплати, перемикачі, елементи живлення і т.ін.) або додаткового контакту з навколишніми предметами (антена, вмонтований електричний дріт, натягнутий шнур або мотузка);
6. Невідповідність маси дійсному призначенню або вигляду предмета (наприклад – вага коробки від цукерок, банки від кави, книги і т. ін..);
7. Наявність у дверях, вікнах будь-яких сторонніх предметів – закріпленого дроту, ниток, важелів, шнурів тощо;
8. Наявність стороннього сміття, свіжо оштукатурених та свіжопофарбованих ділянок стін, стелі, підлоги, порушення грунту, покриття на газонах, тротуарах, за відсутності пояснень щодо їх виникнення у відповідних служб;
9. Наявність у контрольованих зонах залишеного автотранспорту, сторонніх чи нічийних приладів, механізмів, тимчасових споруд, будівельних матеріалів і конструкцій, тощо;

10.Намагання особи з предметом у руках чи у специфічному одязі, що дозволяє приховувати на тілі вибуховий пристрій, за будь-яких обставин безпосередньо наблизитися до об’єкту охорони чи маршруту його пересування. У разі, якщо особа намагається безпосередньо застосувати підозрілий предмет, по можливості не дати їй випустити предмета з рук та використати тіло особи як екран для гасіння у разі вибуху пристрою.

Категорично забороняється самостійно проводити з підозрілим предметом будь-якої дії (торкатися, нахиляти, відкривати, переміщувати, підіймати, перерізати, та ін.).

Пам’ятайте, що марна втрата часу при загрозі вибуху може привести до людських жертв!

В усіх випадках про виявлення ознак вибухового пристрою, підозрілих предметів, осіб повідомляти –

за тел. – 102 та 700-30-14 оперативного чергового ГУ МВС України в Харківській області

за тел. 700-16-61; 707-95-25 оперативного чергового УСБ України в Харківській області.

СЕКРЕТИ БЕЗПЕЧНОСТІ НОВОРІЧНИХ АТРИБУТІВ:

- сучасні синтетичні ялинки після 1985 року випуску оброблені спеціальним розчином і виготовлені із пластмаси, яка не виділяє отруйних речовин при нагріванні;

- щоб перевірити безпечність штучної красуні, відщипніть шматок пластмаси, з якої вона виготовлена, і нагрійте її сірником (підпалити) – якість диму чи швидкість горіння безпомилково вкажуть на вогнестійкість та не токсичність ялинки: якщо спостерігається швидке спалахування або ж дим подразнює слизову носоглотки – ялинка токсична (!);

- скляні прикраси та електричні гірлянди розвішуйте на небезпечній для дітей висоті, оскільки бажання провести «експерт - аналіз» вмісту кольорового вогника або кульки може закінчитися електричним шоком чи ураженням;

- дотримуйтесь обережності при розкидуванні конфетті – дитина може разом із повітрям випадково вдихнути стружки металу, і вони, потрапивши в дихальні шляхи, спровокують або алергію, або навіть призведуть до летального випадку;

- для прикрашення ялинки ілюзією снігу використовуйте тільки просочений вогнестійкий розчин - вату використовувати не рекомендується;

- всю піротехніку (свічки, хлопавки, бенгальські вогні, ракети, звукові жарти і фонтани вогню) купуйте виключно в спеціалізованих магазинах чи кіосках;

- обов’язково перевірте термін зберігання виробу – якщо він закінчився, краще утримайтесь від покупки;

- не підривайте петарди у приміщеннях, бо вони мають небезпечний радіус дії від 0,5 до 5 мм.;

- не спостерігайте за петардами з близької відстані, бо дрібні частинки,що розлітаються, можуть пошкодити очі чи підпалити щось у квартирі;

- ні в якому разі не застосовуйте петард поряд з маленькими дітьми, оскільки це може призвести до розладу психіки дитини;

- будьте обережні при використанні бенгальських вогнів – паличку з вогнем тримайте на відстані витягнутої руки і не підносьте близько до очей, одягу чи ялинки;

Поради для тих, хто хоче весело і без пригод зустріти свято:

- встановлюйте ялинку на стійкій основі так, щоб гілки не торкалися до стін і стелі та були на безпечній відстані від електроприладів і побутових речей;

- не встановлюйте ялинку на високій підставці – стільцях, табуретках, журнальних столиках та ін.;

- поставте стовбур ялинки у відро з мокрим піском і час від часу зволожуйте його;

- якщо ялинка засохла, викиньте її, тому що вона може спалахнути як факел;

- не запалюйте на ялинці свічки, бенгальські вогні, а також саморобні електрогірлянди;

- пам'ятайте, що особливо небезпечним на ялинці є золотаво-сріблястий дощик з алюмінієвої фольги, бо він може замкнути електрогірлянду;

- не забувайте: діти можуть перебувати біля ялинки з увімкненою гірляндою тільки у присутності дорослих, вимикайте її, коли виходите з кімнати;

- закріплюйте свічки на твердій поверхні, не покритій скатертиною чи серветкою;

- завжди тримайте неподалік від ялинки декілька паперових пакетів із піском, ємність з водою, стареньку ковдру, електричний ліхтарик;

- обробіть ялинку спеціальним вогнестійким розчином з метою запобігання виникнення пожежі.

Дії при загоранні ялинки

- при загоранні електрогірлянди негайно вийміть із розетки вилку електроприладу (вона повинна бути в доступному місці) чи вимкніть автоматичні запобіжники (викрутіть пробки) в електросиловій;

- зателефонуйте у пожежну охорону – телефон 101;

- зваліть ялинку на підлогу, щоб полум'я не піднімалось угору (можуть зайнятися шпалери та штори);

- накиньте на неї ковдру, закидайте вогонь піском чи залийте водою (якщо нежива ялинка);

- не забудьте, що синтетична ялинка горить швидше, при цьому матеріал, з якого вона виготовлена, плавиться і розтікається, виділяючи отруйні речовини (оксид вуглецю, синильну кислоту і фосген);

- ні в якому разі не гасіть водою полімери, які горять, бо можливе розкидання іскор і розплавленої маси;

- не торкаючись до палаючої синтетичної ялинки голими руками, накиньте на неї цупке покривало і засипте вогнем;

- до прибуття пожежників постарайтеся за допомогою піску та води ліквідувати осередок пожежі або хоча б не допустити розповсюдження вогню, накинувши на речі, які зайнялися від пожежі, цупку мокру тканину чи ковдру;

- не відчиняйте вікна і двері, як і в інших випадках пожежі у квартирі, оскільки протяг більше розідме полум'я;

- якщо загасити пожежу неможливо, то щільно зачиніть двері в кімнату, де виникла пожежа, і поливайте їх ззовні водою;

- повідомте сусідів про виникнення пожежі та, якщо це необхідно, виведіть людей, присутніх у квартирі, в під'їзд;

Загальні правила під час свят:

• Не залишати дітей удома без нагляду дорослих;
• дотримуватись правил поведінки під час проведення масових заходів;
• виконувати правила безпеки дорожнього руху;
• запобігати харчовим  отруєнням;
• уважно стежити за раціоном харчування дітей вдома;
• вміти надавати першу долікарську допомогу потерпілим.

ЛЕТО И БЕЗОПАСНОСТЬ НАШИХ ДЕТЕЙ

Летом мало кто из родителей удерживается от соблазна напоить малыша парным молоком или угостить его немытыми ягодами из сада, овощами с огорода. Парное молоко очень вредно для маленьких детей, поскольку в отличие от молока, прошедшего тепловую обработку и стерильно упакованного, оно может вызвать не только кишечные расстройства, но и инфекционные заболевания. Такие ягоды, как клубника, малина и земляника необходимо мыть особенно тщательно. Немытая или плохо промытая зелень "со своего огорода" может привести к развитию у ребенка иерсиниоза, известного также под названием "псевдотуберкулеза" или "мышиной лихорадки". Даже обычные для ребенка продукты питания в жаркое время года быстро портятся, а срок их хранения сокращается. Недопуcтимо поить ребенка сырой водой, даже родниковой или после очистки через фильтр.

- Мойте руки до и после того как дотронулись до пищи. 

- Горячую пищу следует разогревать и подавать в горячем виде. Готовьте мясо и молочные продукты при температуре не ниже 70 градусов. 

- Скоропортящиеся продукты можно держать не в холодильнике - при комнатной температуре (около 20 градусов) - не более 2-х часов.

- Если в жару вы отправились на пикник, то время хранения продуктов снижается до 1 часа.

 - После соприкосновения с сырым мясом посуду необходимо вымыть самым тщательным образом, а разделочную доску лучше отдраить жесткой губкой. 

- Во время приготовления и разогрева пищи в микроволновой печи периодически помешивайте ее или пробуйте, взяв продукт из разных мест, т.к. температура в СВЧ распределяется недостаточно равномерно. 

- Перегретый автомобиль превращается в настоящий инкубатор микробов. Продукты можно держать в машине не дольше, чем время таяния мороженого. 

Для маленьких детей характерны переломы по типу "зеленой веточки". Просто кости у детей настолько гибкие, что скорее "расщепляются", чем "переламываются". К сожалению, не все переломы можно определить сразу. Иногда проходит какое-то время, пока родители заподозрят, что у ребенка сломана кость. К признакам перелома костей руки (наиболее частым) относятся: боль, потеря подвижности ,утрата силы, изменение формы. Постарайтесь обездвижить поврежденную конечность при помощи "шины" или простого платка и поскорее доставить ребенка к врачу. Аналогичные действия рекомендуются при подозрении на вывих. После иммобилизации перелома или вывиха немедленно обратитесь в ближайший медпункт. Самолечение недопустимо! 

Любознательные малыши познают окружающий мир физически, поэтому трудно представить себе, чтобы ребенок рос без царапин и ссадин, шишек и синяков. Места порезов и царапин важно своевременно промыть, остановить имеющиеся кровотечения, приложить холод к синяку или шишке, смазать ранение зеленкой или соответствующей мазью, наложить чистую повязку или пластырь. Не менее важно успокоить расстроенного и испугавшегося ребенка, утешить его и "полечить". Не нужно излишне суетиться и переживать из-за полученной ребенком ссадины. Ваше беспокойство неминуемо передастся малышу. Действуйте уверенно и спокойно, тогда он тоже успокоится.

Жаропонижающие средства. Для снижения температуры, а также в качестве обезболивающих лучше применять препараты на основе парацетамола. Они называются по-разному: тайленол, калпол, панадол, эффералган, дафалган и т.д. Такие лекарства, как "аспирин" (ацетилсалициловая кислота) или комплексные аспиринсодержащие препараты, лучше не использовать вообще. 

Обычный спирт для обтирания тела ребенка при повышении температуры. 

Грелка, которая используется не только для согревания, но и для охлаждения. 

Антигистаминные препараты. Они потребуются при аллергических состояниях. Уточните заранее у педиатра возрастную дозировку приобретенного вами лекарства. 

Перекись водорода в виде стандартного раствора малой концентрации используется в качестве кровоостанавливающего средства после нетяжелых травм - порезов, царапин и т.д.

***

 

Правила поведінки на кризі:

-- категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами палки та ніг;

-- обходьте небезпечні місця та ділянки криги, вкриті снігом;

-- вантаж перевозьте на санях;

-- кататися на ковзанах можна лише тоді, если товщина криги досягає 25 см;

-- не можна стрибати й бігати по льоду, скупчуватись у великі групи.

Надання допомоги потерпілому на воді взимку:

-- будьте якомога далі від ополонки;

-- протягніть потерпілому довгу жердину, дошку або палицю, можна лижу, мотузку;

-- витягаючи потерпілого, попросіть його працювати ногами; якщо вдалося потерпілого витягти, не піднімайтеся на ноги, рухайтеся до берега повзко/Л;

-- на березі викличте «швидку медичну допомогу», загорніть потерпілого у ковдри або в сухий одяг;

-- не занурюйте потерпілого в теплу воду, можуть виникнути серцеві проблеми;

-- по можливості прикладіть до тіла пляшку з гарячою водою або грілку;

-- отдайте попити теплої води, якщо є -- чаю.

Збираємось до дитячого садка

Початок осені — час «змін» для більшості дітей. Чимало малят цього року вперше дізнаються про дитячий садок. Хтось вже пішов у садок спочатку вересня, хтось тільки збирається з середини осені. Вступ у дитячий садок — досить різка зміна в житті дитини. Сьогодні ми поговоримо, з якими труднощами можуть зіткнутися мами й тата на початку відвідування дитячого садка. Як з ними впоратися і як допомогти маляті адаптуватися до нового для нього середовища.

Фахівці не даремно ввели таке поняття, як адаптація. Це пристосування або звикання організму до нової обстановки. Для дитини дитячий садок, безсумнівно, є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими відносинами. Адаптація включає широкий спектр індивідуальних реакцій, характер яких залежить від психофізіологічних і особистісних особливостей дитини, від умов перебування в дошкільній установі й ін. Кожна дитина звикає до садка по-своєму. Психологи помітили, що період адаптації до дитячого садка триває від двох тижнів до півроку.

На початку малюка може лякати нова незвична обстановка, новий режим дня, соціальний фактор (відсутність поруч мами, велика кількість дітей, серед яких треба вибрати собі друга, незнайомі дорослі). Звикання до нових умов у всіх дітей протікає по-різному. Одне маля може вередувати, бути більш збудливим, ранимим, уразливим, плаксивим — так у нього проявляється стрес. В інших дітей стресові реакції можуть не знайти «виходу». Дитина начебто зовні спокійна, при цьому вона усі переживання та емоції тримає усередині себе, неохоче йде на контакт. Батькам іноді важко з'ясувати що-небудь у дитини, адже часом маленькі діти самі не можуть визначити, що їм не подобається. Дорослі повинні зрозуміти по поведінці малюка, чи почуває він себе комфортно поза домівкою, у садку, чи не відчуває напруженості, чи не втомлюється фізично та емоційно.

Якщо психологічний дискомфорт накладається на несприятливий фон (перенесене підвищення внутрішньочерепного тиску, перинатальне ураження центральної нервової системи), то надалі це може призвести до збою в роботі нервової системи, можливий розвиток неврозу. Щоб цього не допустити, необхідно заздалегідь проконсультуватися в невролога й дитячого психолога. При необхідності можна скоротити перебування дитини в дитячому садку.

Підготовка до дитячого садка

Нерідко початок відвідування садка може супроводжуватися поганим самопочуттям дитини — загострюються хронічні захворювання, малята частіше простуджуються, вередують та ін. Щоб уникнути можливих проблем, дитина повиннна бути здоровою і готова до дитячого садка, а також до майбутньої зими. Для цього ми рекомендуємо почати відвідування дитсадка або ясел з диспансеризації маляти. Цей своєрідний діагностичний скрінінг дозволяє попередити й вчасно розпізнати недугу. Диспансеризацію дітей у лікарів-фахівців краще проводити за 1 — 2 місяця до вступу в дитячий садок.

Зазвичай починає й завершує кожну диспансеризацію огляд педіатра. При першому відвідуванні лікар уважно огляне дитину. Залежно від віку, особливостей конституції, способу життя, стану імунної системи дитини, ризику хронічної патології педіатр визначить коло фахівців, яких потрібно відвідати, терміни профілактичних щеплень, ряд потрібних лабораторних аналізів. При повторному візиті до педіатра ви отримаєте висновок про здоров'я дитини, побудоване на підставі результатів повного обстеження. Якщо є необхідність, лікар призначить лікування. Також педіатр порадить профілактичні заходи для збереження й зміцнення здоров'я. Лікар дасть рекомендації з харчування, режиму дня, фізичному вихованню (гімнастика, масаж, загартовування), які підходять саме для вашого маляти. Педіатр визначить можливу тривалість періоду адаптації в дошкільній установі, підкаже, на що мамі й вихователю звернути увагу.

У дитячому садку збільшується навантаження на зоровий апарат дитини, тому що вона більше часу, ніж вдома, проводить за малюванням, ліпленням та іншими заняттями, які вимагають напруги зору. Тому дуже важливо перед дитячим садком або на початку занять показати маля окулістові. Фахівець перевірить гостроту зору дитини, виключить можливу патологію очей.

Багато дітей страждають збільшенням аденоїдів, хронічним тонзилітом. Восени, на фоні зниження імунітету й занурення в нове середовище та дитячий колектив, хронічні захворювання носоглотки можуть розпалитися з новою силою. Із цієї причини перед відвідуванням дитячого садка бажане відвідати отоларинголога.

Також восени дітям необхідно провести санацію порожнини рота, виявити уражені карієсом зуби, а також зміни в прикусі. Лікар-стоматолог розповість, як уникнути проблем із зубами, при необхідності проведе лікування.

З лабораторних досліджень необхідно зробити загальний аналіз крові (береться з пальця). Він покаже зміст гемоглобіну, лейкоцитів (кліток крові, що захищають організм від інфекції. Наступний аналіз — дослідження сечі. На фоні зниження захисних сил організму в осінньо-зимовий період при купанні в басейні, після перенесеної ГРВІ може з'явитися або загостритися інфекція сечових шляхів, вульвовагінит у дівчат. При розладах шлунку, закрепах можна досліджувати кал дитини (копрологія): аналіз покаже, які складові їжі переварюються, а які ні. За показниками може знадобитися проведення УЗД органів черевної порожнини, консультація гастроентеролога.

Важливою складовою підготовки маляти до дитячого садка є й профілактика гострих захворювань (ГРВІ, грип та ін.). Зазвичай її проводять за 1 — 2 місяця до вступу в дошкільну установу. Застосовують різні засоби, спрямовані на підвищення неспецифічних захисних механізмів імунітету. Використовують і природні оздоровчі фактори — загартовування, курси різних рослинних адаптогенів, вітамінів і ін.

Малюк перед вступом у дитсадок повинен мати профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень. Забороняється проведення профілактичних щеплень протягом місяця перед вступом дитини в дитячий садок. Перше профілактичне щеплення вже в дитячому садку призначається після закінчення періоду адаптації, але не раніше ніж через один місяць.
Така диспансеризація перед дитячим садком дає мамі можливість довідатися про можливе захворювання дитини й вжити необхідних заходів обережності, а маляті дозволяє, перебуваючи в дитячому колективі, уникнути частих захворювань.

О.В. Полякова,
лікар вищої категорії, к.м.н., педіатр,
заступник головного лікаря з педіатрії
клініки «Мати та Дитя».